Джинса у «Високому замку»
Джинса є явищем не унікальним для українських ЗМІ,
ми стикаємось з нею майже в кожному виданні, особливо напередодні виборів. Для
аналізу матеріалів з джинсою, я обрала «Високий замок», оскільки чула багато
негативних відгуків про цю газету, проте хотіла сама переконатись, і оцінити її
роботу.
Вже з перших днів політичної кампанії у газеті
«Високий замок» почали з’являтись замовні матеріали. Навіть про саму політику, почали писати значно більше, але політичні теми, які ми
бачимо у заголовках, виявляються далеко не політичними, коли ми починаємо
читати матеріал. Під темою політики у цей період вдало приховують рекламу кандидатів – джинсу.
Так у «Високому замку» з’явився матеріал із
заголовком «Колишній секретар Львівської міськради буде балотуватись на посаду
міського голови Винників». Для цієї джинси журналісти навіть не обрали ніякої
суспільно-важливої події, вважавши, мабуть, що такою подією вже є саме
балотування. Але стаття є цілковитою рекламою : «Наразі це найбільш сильний
політик, який балотується на міського голову Винників», - добре, що ця дуже
суб’єктивна думка подається хоч у вигляді коментаря члену ОДА, а не самого
журналіста. Проте «Квурт обіцяє вести виборчу компанію чесно» - всі ви щось
обіцяєте, одразу промайнула думка в голові. Жаль, що цим обіцянкам не вірить ні
народ, ні навіть ви самі.
Проте не нехтують, звісно, тут і рекламою,
пов’язаною нібито з важливими подіями міста. Такою рекламою, наприклад, стало
відкриття у Львові гіпермаркету Ашан, назва якого у матеріалі фігурує менше,
ніж ім’я відомого всім мера Садового. Складається враження, що Садовий цей
гіпермаркет і будував, і спонсорував, і взагалі мером став тільки заради нього:
Садовий у заголовку, Садовий у тексті, коментар Садовго, а не забагато?
У цій газеті зазвичай журналісти пишуть декілька
замовних матеріалів про одну і ту ж людину протягом одного дня. Тому не
дивуйтесь, якщо десятого вересня ви читатимете три матеріали, у яких буде
згадано ім’я Садового. Зате дев’ятого вересня ви мали змогу оцінити роботу
київського мера. Чомусь саме напередодні виборів журналісти наголошують, що «У
Кличка вивели з тіні 53 нічні парковки» - заголовок матеріалу. І не хвилює, що
це «у Кличка» м’яко-кажучи не підходить, бо ж і місто йому не належить, і
звучить, наче це у нього вдома чи його парковки. Проте ім’я кандидата у
заголовку – запорука успішної джинси, вчіться поки не пізно, бо таких умільців
ще пошукати треба. А за таким гучним заголовком вже нікого і не хвилює, що
рішення було ухвалене ще в липні, а згадали чомусь саме зараз, мабуть, кругле
число парковок тому причина – 53.
В цей самий день з’являється ще один матеріал про
Кличко з заголовком : «Опитування: Кличка в кріслі мера залишив би кожен
четвертий киянин». Що це, як не нав’язування суб’єктивної думки, до того ж
напередодні виборів? Можливо, просто вдала реклама?
На мою думку, у газети такий стратегічний хід: у
один день писати чим більше публікацій про одну і ту ж політичну силу. Саме
тому один за одним з’являються заголовки: «Самопоміч не піде з коаліції»,
«Самопоміч висунула своїх кандидатів у мери Києва. Львова та Харкова»,
«Самопоміч визначилась із кандидатом у мери Києва».
Також у «Високому замку» є тенденція підтримувати
«своїх». Матеріали з джинсою зазвичай з’являються про одні і ті ж партії, і
одних і тих же ж кандидатів. Зокрема, Садовий, є частим фігурантом більшості
матеріалів. Звісно, можна скинути це на те, що він є чинним мером, тому про
нього так багато пишуть, але чому саме на передодні виборів, до політичної
кампанії матеріалів було значно менше. Особливого спокою мені не дає скандал з
плакатом, у якому Львів намалювали у складі Польщі. Цю проблему було дуже
швидко вирішено, офіційна влада РП сказала, що не причетна до цього. Проте який
гучний лід: «Мер Львова викликає «на килим» представників польського
консулату…». Це щось у стилі Джеймса Бонда.
Але, звісно, все це лише моя суб’єктивна думка з наведеними
кількома аргументами. Загалом лише на початку політичної кампанії джинси було
дуже багато, потім вона «випливала» лише в певні дні. Перед самими виборами її
майже не було. Писати про кожен день неможливо, бо жодного паперу не вистачить,
щоб усю джинсу роздрукувати. Щастя, якщо я помиляюсь, і не всі ці матеріали є
джинсою, проте навіть третьої частини цього є забагато, якщо взяти до уваги, що
проаналізовано лише одне з обласних видань. А скільки ж таких матеріалів у
цілій Україні?
ЖРН-
21 с
Владига
Оксана
Коментарі
Дописати коментар